Behringer MONOPOLY – аналоговий синтезатор, який дебютував у 1981 році. До початку 1980-х років синтез досяг такого рівня складності, з яким навряд чи можна було сподіватися зіставити цифрові технології, що зароджуються. У гарячковій музичній творчості початку тих років дзвінкі звуки ранніх цифрових інструментів були врівноважені дуже соковитими звучаннями аналогових синтезаторів нового покоління, які об'єднали свої зусилля, щоб очолити повстання синті-попа в наступному десятилітті.
Легендарний бренд
Улі Берінгер, засновник компанії, з самого раннього віку захоплювався музикою та технологіями та до 16 років сконструював синтезатор (UB-1). Очевидно, і музика, і електроніка надихнули його подальше вивчення класичного фортепіано, і навіть звукорежисури. У 1982 році творець переїхав до Дюссельдорфа, Німеччина, щоб вивчати фортепіано в консерваторії Роберта Шумана, а також займатися звуковою інженерією в Fachhochschule. Берінгер в даний час є рушійною силою та генеральним директором Music Tribe, графік за останні 25 років почався з ризикованого переходу від виробництва в Німеччині до виробничих об'єктів у різних орендованих місцях на материку.
Особливості пристрою
Оснащений не менш ніж чотирма осциляторами (кожний з декількома формами хвилі), девайс був здатний відтворювати шалено жирні звуки та приголомшливі баси, які могли пробивати дірки крізь стіни. Як не дивно, він був на ринку лише три роки. Сьогодні вінтажні MonoPolys досить рідкісні – і досить дорогі, навіть якщо ви можете їх знайти.
Секрет неймовірного звучання
У той час як багато пристроїв 70-х мали два VCO, доступ до трьох вважався розкішшю, а у даної моделі їх 4. Здатність синхронізувати і тонко налаштовувати генератори таким чином, щоб вони «доторкалися» один до одного, є наріжним каменем методів синтезу. Більше того, наявність чотирьох VCO для розгортання дає величезний звуковий арсенал для створення широкого спектру унікальних фірмових звуків.
Вінтажна автентичність
Чистий сигнальний тракт заснований на автентичній схемі, а також інших виняткових конструкціях VCO, VCF (фільтр, керований напругою) і VCA (підсилювач, керований напругою) 80-х років. Вони стали основою для культових хітів таких виконавців, як Depeche Mode та Вінс Кларк.
Моно або 4-голосна парафонічна
Ще одна особливість - знову ж таки, вірна оригіналу - розділяти чотири голоси. Змінювана архітектура дає використовувати його в монофонічному або 4-голосному "Poly" (парафонічному) режимі, в якому чотири генератори призначаються окремим нотам, що потім підсумовуються в загальному тракті монофонічного сигналу. Насправді це дає вам величезну музичну гнучкість.
ХАРАКТЕРИСТИКИ:
