Бонго - кубинський ударний інструмент: невеликий здвоєний барабан африканського походження, грають на якому зазвичай сидячи, утримуючи бонго затиснутим між литками ніг. На Кубі бонго вперше з'явився в провінції Орьенте около1900-го року. Барабани, складові бонго, мають різний розмір; менший з них вважається «чоловічим», а більший - «жіночим», основним барабаном. Традиційно, більш низько налаштований, «жіночий» барабан знаходиться по праву руку від музиканта-бонгосеро. Бонго широко використовуються як у традиційній кубинській музиці, так і в латиноамериканській музиці взагалі.
У 1920-ті роки бонго регулювали більш низько, ніж зараз, а грали на ньому в техніці, близькій до гри на Конгу, в тому числі - змінюючи натяг мембрани під час гри. Спочатку шкіра кріпилася до корпусу барабана цвяхами, і для його настройки бонгосеро використовували маленьку жаровню, наповнену вугіллям, яку під час гри мали між ніг.Сучасний бонго налаштовують більш високо, ніж раніше, що більше відповідає ролі цих барабанів як сольного інструмента. Зараз техніка гри на бонго заснована в першу чергу на ритмічному малюнку «мартільо». Партія бонго може також дублюватися іншими інструментами перкусії, наприклад сенсерро, особливо коли гучність і інтенсивність ритму ансамблю зростають.
Характеристики:
